|
|
(грубого) плаща, але пристосувавши лише штани, які прикривають сороміцькі частини, так і вступають у бійку з ворогами. Є у тих й інших і єдина мова, повністю варварська. Та й зовнішністю вони один від одного не відрізняються, бо всі вони й високі, й дуже сильні тілом, ще й волоссям не дуже світлі й не руді, але не схильні й до чорноти, але всі вони трішки червонуваті. Спосіб їхнього життя грубий і невибагливий, як і в массагетів, і як і ті, вони постійно покриті болотом, — зрештою вони менш за все підступні й каверзні, але й у простоті своїй вони зберігають гунський норов, і ім'я колись у склавінів і антів було одне. Бо і тих, і других здавна звали «спорами», якраз через те, гадаю, що вони населяють країну, розкидано розташувавши свої житла. Саме тому вони займають неймовірно обширні землі...
VII. 29. Приблизно в той же час (близько 547 р.) військо склавінів, перейшовши річку Істр, сотворило жахливе зло по всьому Ілліріку аж до Єпідамна, вбиваючи й забираючи у рабство всіх дорослих людей, які їм траплялись, і грабуючи майно. Так само вдалося їм оволодіти там і багатьма фортецями, які раніше вважалися надійними, причому жодна не виявила опору; вони рискали в пошуках (здобичі) всюди, де хотіли. А архонти Іллірика слідували (за ними), маючи п'ятнадцятитисячне військо, і тим не менш не осмілюючись наблизитися до противника.
VII. 38. Приблизно в той же час (близько 549 р.) військо склавінів чисельністю не більше ніж 3 тисячі перейшло річку Істр, причому ніхто не виявив їм опору. Без великих перешкод перейшовши зразу річку Гебр, вони розділилися надвоє. І ось архонти ромейського війська в Ілліріці і Фракії, вступивши у бій і з тими, і з іншими, хоч вони і були віддалені один від одного, несподівано зазнали поразки... хоч ці сильно поступалися їм у чисельності... Сотворивши це, вони стали безбоязно розоряти всі області, як фракійські, так і іллірійські, й обидва (загони) взяли облогою велику кількість фортець (хоча) раніше вони не штурмували стін і не осмілювалися опускатися на рівнину...
Ті, які перемогли Асвада, (дійшли) до моря, грабуючи (на своєму шляху) все підряд, і штурмом захопили приморське місто під назвою То-пір, хоча він мав військовий гарнізон. Це перше місто фракійського Примор'я лежить від Візантії на 12 днів шляху. Взяли його таким чином. Більшість з них заховалася у важкодоступних місцях перед міською стіною, а деякі з'явились біля воріт, які звернуті до сходу, взялися турбувати ромеїв, (що стояли) біля зубців (стіни). Воїни — всі, які несли там сторожу, вирішивши, що ворогів не більше, ніж було помічено внизу, тут же, взявшись за зброю, вийшли проти них. А варвари повернули назад, створюючи у наступаючих враження, нібито відходять від страху перед ними. Ромеї, пустившись у погоню, опинилися десь на віддалі від міської стіни, і от (варвари), піднявшись із засідки і виявившись в тилу у переслідувачів, закрили для них (зворотний) шлях у місто. Ті, що зображали відступ, у
|
свою чергу, розвернувшись, примусили ромеїв битися уже на два фронти. Знищивши їх, варвари кинулися до міської стіни... і, приставивши до неї драбини, взяли місто приступом.
VII. 40. Іоанн і військо імператора, прибувши в Далмацію, вирішили перезимувати в Салані... А склавши й ті, що раніше виявилися в землях імператора, й інші, що дещо пізніше перейшли Істр і, змішавшись із першими, абсолютно безперешкодно розоряли державу ромеїв... Ці варвари, розділившись на три частини, створили жахливе зло по всій Європі, не (тільки) в набігах грабуючи тамтешні області, але й зимуючи, нібито у власній країні, не боючись ніякої небезпеки.
VIII. 25. (Кінець 551 p.). Величезні полчища склавінів, напавши на Іллірік, сотворили там невимовні біди. Імператор Юстініан послав проти них військо.
Прокопій Кесарійський. Таємна історія
XIV. XVIII. Іллірік же і всю Фракію, рахуючи від Іонійської затоки до передмість Візантії, включаючи й Елладу і область херсонесців, гуни, і склавіни, і анти (розоряли), здійснюючи набіги майже кожен рік з того часу, коли Юстініан прийняв владу над ромеями, (і) творили жахливе зло тамтешнім людям. Бо думаю, що при кожному вторгненні виявлялося більш ніж по 200 000 погублених і забраних у рабство там ромеїв, (тому) скіфська пустеля справді стала в цій землі...
Менандр Протектор. Історія
Уривок 34
559 р. Вожді антські доведені були до тяжкого становища і втратили свої надії. Авари грабували і спустошували їхню землю. Пригнічені нападами ворогів, анти відправили до аварів посланником Мезаміра, сина Іда-різієва, брата Келагастова, і попросили допустити їх викупити деяких полонених з свого народу. Посланник Мезамір, базіка і хвалько, як тільки прибув до аварів, закидав їх зарозумілими й навіть зухвалими виступами. Тоді Котрагіг, який був пов'язаний спорідненістю з аварами й подавав проти антів найбільш неприязні поради, слухаючи, що Мезамір говорить зарозуміліше, аніж це дозволено посланнику, сказав кагану: «Цей чоловік має великий вплив між антами і може сильно діяти проти тих, які хоч скільки-небудь є його ворогами. Треба вбити його, а потім без великого страху напасти на ворожу землю». Авари, переконані словами Контрагіга,
|
|
:
: