«конституція» походить від лат. constitutio - «установлення, устрій» Конституція є таким законом, що встановлює форму держави систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов'язки громадян. Іншими словами, конституція встановлює та закріплює устрій держави, саме за це її називають Основним Законом.
Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п'ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.
Конституція України є основою правової системи нашої держави. Під останньою розуміють сукупність усіх правових явищ, що існують у суспільстві стосовно його створення, реалізації та охорони. Вона зміцнює державу, сприяє її політичному єднанню, соціально-економічному розвитку суспільства в цілому.
Визначальні риси сучасних конституцій такі:
— зазвичай пов'язані із закріпленням демократичного ладу, хоч історія знає і винятки з цього правила (конституції тоталітарних держав);
— спрямовані передусім на закріплення прав і свобод людини й громадянина;
— народ визнається основним джерелом влади в суспільстві;
— державна влада діє на основі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки;
— найважливішим принципом суспільного життя вважають принцип порозуміння, розумного компромісу між різними соціальними верствами населення та політичними угрупованнями;
— закріплюється принцип ідеологічної багатоманітності, яка звільняє особистість від диктатури панівної думки.
Отже, Конституція України є водночас основним законом і держави, і всього суспільства. Звідси й поняття «конституційний лад» передбачає об'єднання суспільних та державних засад у єдине ціле. Особливо це притаманно новим конституціям, що були прийняті після Другої світової війни, а також після розпаду так званого соціалістичного табору.
:
: