Несистематизоване тлумачення виражається в наукових гіпотезах, ідеях, які потребують перевірки, доповняльної аргументації, зведення до системи, наприклад через організацію дискусій, конференцій тощо.
Компетентне (професійне) тлумачення дається юристами (наприклад адвокатами). Професійне тлумачення здійснюється також членами самокерованих недержавних організацій, для яких роз'яснення змісту закону є професійним обов'язком.
Буденне тлумачення дається особами, які виражають цим правові почуття, емоції, уявлення, хвилювання і думки в їх повсякденному спілкуванні під дією права. Таке тлумачення має велике значення в практиці дотримання громадянських прав, під час виконання ними громадянських обов'язків, а також у здійсненні ними їхніх суб'єктивних прав.
За обсягом розрізняють адекватне (буквальне), обмежувальне (звужене) та поширене (розширене) тлумачення.
Адекватне (буквальне) тлумачення має місце тоді, коли зміст і письмовий виклад норми права збігаються.
Обмежувальне (звужене) тлумачення — це зміст норми права вужчий за її буквальне значення.
Поширене (розширене) тлумачення — це зміст норми права ширший за його буквальне значення.
Розрізняють також способи тлумачення, а саме:
а) мовне (граматичне) з'ясування змісту правової норми через досвід її словесного формулювання на підставі лексичних, морфологічних, синтаксичних норм мовознавства;
б) логічне з'ясування змісту правової норми завдяки безпосередньому використанню законів і правил формальної логіки;
в) систематичне з'ясування змісту правової норми залежно від місця, що його посідає правова норма в системі інших норм права, а також залежно від її зв'язків з іншими нормами інститутів і галузей права;
г) гсторико-політичне з'ясування сутності правової норми на основі дослідження процесу її прийняття за певних історичних умов;
ґ) телеологічне (цільове) — аналіз сутності правової норми через з'ясування її мети;
д) спеціальне юридичне — аналіз норми, яка містить юридичну термінологію, розуміння її конструкції з позиції юридичної науки, техніки і практики.
:
: