На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Інформація про книгу

Предмет: Основи теорії держави і права

Опублікував: Bodik!

Номер книги: 011

Offline-версія
Завантаження книги на даний момент недоступне

Є питання?
З будь-якими питаннями звертайтесь:
polkaknig [at] gmail.com
Реклама


Реклама

Інформація
Правознавство: Підручник / За ред. В. В. Копєйчикова А. М. Колодія. — К: Юрінком Інтер, 2004. - 752 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама  
 

Баннерная сеть Lux-BN



Интересные новости  
 
Сторінки 110 - 111
 
108
Глава 4
Основи теорії права
109
справедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.
Корпоративні норми — це правила поведінки, що встановлю­ються й забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей.
Звичаї чи традиції — це правила поведінки, що історично склались і увійшли (перетворилися) на звичку людей.
Звичаї і традиції відрізняються одне від одного ступенем за­гальності правил поведінки. Традиції вважаються більш загаль­ними правилами, ніж звичаї. Наприклад, святкування тради­ційних свят або звичай проводжати на службу до Збройних Сил.
Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.
Так, правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:
- виникають разом із виникненням держави;
- встановлюються чи санкціонуються державою;
- виражають волю керівної частини суспільства;
- утворюють внутрішньо узгоджену цілісність, єдність (сис­тему права);
- існують у суспільстві як одна система норм;
- формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;
- є правилами поведінки, формально визначеними за змістом;
- мають певні форми зовнішнього виразу;
- мають точно визначені межі дії;
- забезпечуються державним примусом та іншими засобами. Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального
регулювання:
- існують у будь-якому суспільстві;
- встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами;
- виражають волю різноманітних частин населення;
- можуть існувати й безсистемно, не будучи внутрішньо уз­годженими;
- існують здебільшого у вигляді кількох відносно самостій­них систем нормативного регулювання;
- виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;
- зазвичай позбавлені формальної визначеності;
-  можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах;
не завжди мають точно визначені межі дії;
- забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, мо­ральним, громадським впливом та іншими позадержавними за­собами.
Отже, право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напряма­ми впливу на суспільні відносини.
У процесі регулювання суспільних відносин уся сукупність соціальних норм взаємодіє. Розгляньмо деякі аспекти цього явища
У вимогах різних соціальних норм містяться однопорядкові, аналогічні положення. Тоді такі норми доповнюють одна одну і в такій спосіб сприяють повнішому і швидшому досягненню бажаних результатів.
Різні соціальні норми містять вимоги, що виключають одна одну, а це веде до конкуренції різних моделей поведінки. Така ситуація утруднює реалізацію вимог, що випливають із змісту норм, які суперечать одна одній.
Під час формування основ правової держави в регулюванні суспільних відносин зростає значення моральних вимог, в яких знаходять відображення загальнолюдські цінності. Саме тому посилення моральної обгрунтованості правових розпоряджень — необхідна умова подальшої активізації їх ролі та ефективності в регулюванні суспільних відносин, зміцнення дисципліни.
Правова вимога зміцнення законності та правопорядку вод­ночас є й важливою вимогою моралі, яка характеризує мораль­ну структуру особи, її чесність, совість, обов'язок. Тому законність може виступати і як один із моральних критеріїв оцінки поведінки особи та інших суб'єктів, адже в умовах безза­коння годі й казати про мораль.
Найбільшої ефективності право досягає в разі збігу його ви­мог і вимог, що формулюються в моральних нормах. Під час фор­мування правової держави співіснування цих двох видів соціальних норм загалом збігається або наближується до цієї умови.
Говорячи про зближення вимог права і моралі, не слід забува­ти, що між ними можуть існувати суперечності й негативні явища.
Коли суперечності своєчасно не виявляються і, отже, не усу­ваються, вони можуть призвести до порушень закону (за суспільного пріоритету вимог моралі над нормами права) або до

Реклама