На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Інформація про книгу

Предмет: Судові та правоохоронні органи України

Опублікував: Bodik!

Номер книги: 008

Offline-версія
Завантаження книги на даний момент недоступне

Є питання?
З будь-якими питаннями звертайтесь:
polkaknig [at] gmail.com
Реклама


Реклама

Інформація
Я. Кондратьєв: СУД, ПРАВООХОРОННІ ТА ПРАВОЗАХИСНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама  
 

Баннерная сеть Lux-BN



Интересные новости  
 
Сторінки 8 - 9
 
8_________ Розділ І. Загальні положення правоохоронної „. діяльності
спричинила своїми діями збитки або будь-які інші негативні на­слідки, до їх відшкодування. Для цього передбачено процедури скасування незаконного рішення, прийнятого державним орга­ном (або й правоохоронним органом), встановлено порядок від­новлення порушених правовідносин, відшкодування моральної або матеріальної шкоди, закріплено компенсаційні виплати за не­правомірні дії правоохоронних органів тощо.
Правоохоронні дії тісно пов'язані між собою. Вони утворю­ють цілісну правоохоронну сферу, охоплюючи відновлення не­правомірно порушеного права органами виконання.
Діяльність правоохоронних органів є багатоплановою. Кожен із зазначених органів відповідає, у межах наділених повнова­жень, за власний внесок у стан та розвиток предмета його діяль­ності.
Докладніше діяльність кожного правоохоронного органу бу­де висвітлено в наступних розділах.
Отже, правоохоронний орган це державний орган, основним (або головним) предметом діяльності якого є законодавчо ви­значені функції або завдання з охорони права, відновлення по­рушеного права або організація виконання покарання, захист національної (державної ) безпеки, підтримання правопоряд­ку, забезпечення стану законності.
Поняття правоохоронної діяльності. Потреба у визначенні правоохоронної діяльності виникла внаслідок того, що у Консти­туції України проголошено: Україна є "соціальна, правова" дер­жава, серед органів якої дедалі більше виникають паралельні, зовні ідентичні функції та завдання з контролю, захисту та охо­рони прав людини, інтересів громадянського суспільства та й са­мої держави (ст. 1). Вона взяла на себе обов'язок охороняти лю­дину і суспільство від негативних проявів, соціальних відхилень. Людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку проголошено найвищою соціальною цінністю (ст. 3). От­же, державні органи, що вирішують проблеми життєзабезпечення людини, мають дбати про її охорону та захист як найвищої соці­альної цінності.
Поняття правоохоронної діяльності у правовій та соціально-політичній літературі застосовується широко. Проте воно не знайшло обгрунтування, хоч законодавство про статус правоохо­ронних органів, функції, завдання та конкретні напрями їх діяль­ності, повноваження окремих органів та службових осіб є досить розвиненим. Нечітко визначено в навчальній літературі ознаки
Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ...
діяльності
9
правоохоронної діяльності. Не розмежовуються поняття право­охоронної діяльності та спеціальної правоохоронної діяльності, судової діяльності та правозахисної діяльності.
За кількістю суб'єктів та вагою у державі правоохоронна ді­яльність посідає значне місце і постійно привертає увагу органів влади, політичних партій, засобів масової інформації, громад­ськості. Правоохоронна діяльність як багатоаспектна діяльність спрямовується політичними та управлінськими засобами на бло­кування соціальних відхилень, локалізацію соціальної напруги або правових конфліктів. Складна система правоохоронної діяль­ності реалізується у різних типах правозастосовних дій, а саме правовстановлюючих, правозабезпечувальних, правопримушу-вальних та правовідновлювальних.
Зазначені види правоохоронних дій уповноважені здійснюва­ти суди, органи прокуратури, органи слідства і дізнання, юстиції. Правовстановлюючі та правопримушувальні дії можуть здійсню­вати органи служби безпеки, податкової міліції та митні органи.
Структурно до системи правоохоронної діяльності входять такі напрями:
а) діяльність державних органів із забезпечення правосуддя;
б) діяльність органів прокуратури;
в) діяльність з виявлення, запобігання та розслідування зло­чинів;
г)  діяльність із захисту державної безпеки, державного кор­дону та охорони правопорядку.
Кожний напрям правоохоронної діяльності має істотні особ­ливості. Цим пояснюється існування правозахисних та "силових" структур державних органів, певні організаційні зв'язки між ни­ми, автономне, тобто незалежне один від одного, відомче регулю­вання діяльності.
В Україні за чинним законодавством можлива лише держав­на правоохоронна діяльність. Недержавна правоохоронна діяль­ність не передбачена, хоч участь громадян в охороні правопоряд­ку та державного кордону є досить розвиненою та регламентова­ною. Для правоохоронної діяльності характерною є взаємодія між державними органами різних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової. Та незважаючи на множинність її суб'єк­тів, така діяльність має цілісний характер. Цілісне виконання правоохоронної функції в державі утворюється системними зу­силлями уповноважених органів з виявлення або розслідування правопорушень, відновлення порушеного права, захисту право­порядку, нагляду за додержанням законності, активною і ціле-

Реклама