|
|
ний трудовим договором і відповідної заробітної плати (винагороди) за виконану роботу з обов'язковим дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку, індивідуального трудового договору (контракту) і трудового законодавства України.
Конституційні основи права на працю
У Загальній Декларації прав людини ООН 1948 р. проголошено, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені Декларацією, незалежно від раси, статі, мови, релігії, переконань, походження, соціального становища, в тому числі право на працю. В Міжнародному Пакті про економічні, соціальні і культурні права, прийнятому ООН 19.12.1966 р., закріплено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до цього забезпечення (ст. 6 Пакту).
Всі ці основні права людини і громадянина закріплені в новій Конституції України 1996 р. Право на працю є природне і соціальне право людини, оскільки реалізація цього права забезпечує інші природні, соціальні, політичні, моральні права - право на життя, право на житло, право на свободу, право на власність, право на відпочинок, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, право на охорону здоров'я, на безпечне життя та інші права і свободи. Реалізація права на працю дає можливість людині забезпечити себе, членів сім'ї та інших осіб матеріальними засобами для існування і вільного розвитку особи.
Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-техніч-
|
ного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно за суспільних потреб. Конституція забороняє «використання примусової праці». Разом із тим не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Конституція забороняє використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах.
Конституція і трудове законодавство гарантують захист працівників від незаконного звільнення. Звільнення працівників за ініціативою адміністрації (власника) можливе лише на підставах, які передбачені в ст. ст. 40-41 КЗпП і, як правило, за погодженням з профспілковим комітетом (організацією).
Для захисту права на працю, а також захисту своїх економічних і соціальних інтересів, працівники мають право на страйк. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.
Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві^ в установі, організації або з фізичною особою.
Крім того, Конституція України передбачає також право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42). Це право тісно пов'язане з реалізацією права на працю для працівників, а також для самих підприємців, оскільки вони займаються організацією виробництва, випуском продукції, різного роду обслуговуванням (сервісом) населення і юридичних осіб.
Разом із тим, в умовах економічної кризи держава не може повністю забезпечити реалізацію конституційного права громадян на працю. За останні роки в Україні збільшується кількість безробітних, оскільки багато підприємств і установ не працюють. У суспільстві виникло
183
|
|
:
: