|
|
Поняття системи права
Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність норм, але і певну систему норм, які пов'язані між собою внутрішньою єдністю. Ця єдність обумовлена суттю права, його правовими принципами, політичною і економічною системами. Єдність системи права обумовлена також змістом і функціями права, єдністю всієї системи суспільних відносин, формами власності, правовим становищем людини і держави в суспільстві.
Центральне місце в питаннях внутрішньої організації і побудови системи права належить проблемі виділення галузей права. Критеріями такого розмежування є предмет і метод правового регулювання. Предметом правового регулювання є суспільні відносини. Ці відносини за своїм змістом неоднорідні. Класифікація цих неоднорідних відносин і зведення їх в окремі групи якісно однорідних відносин і відповідно норм права веде до виділення галузеу права. Разом із тим, іноді недостатньо предмета правового регулювання, щоб розмежувати всю сукупність норм на галузі. Для цього існує другий критерій розмежування - метод правового регулювання. Таких основних методів два:
1) авторитарний або державно-владний (імперативний), який заснований на правовій нерівності суб'єктів правовідносин;
2) автономний, заснований на рівноправності суб'єктів, на юридичній незалежності до вступу в правовідносини, а з їх виникненням - на самостійному виконанні своїх зобов'язань.
За допомогою предмета і методів правового регулювання, а також за соціальним значенням і кількістю норм права всі норми права можна класифікувати на галузі: конституційне, адміністративне, фінансове, земельне, кримінальне, цивільне, трудове, економічне (господарське), сімейне, цивільно-процесуальне та ін. Всі галузі права в свою чергу поділяються на підгалузі і на правові інститути, які в цілому складають систему права.
Кожна система права складається історично і вона обумовлена певними правовими принципами (ідеями). Система права України обумовлена принципами правової держави і громадянського суспільства. До них можна віднести: принцип народовладдя, розподілу влади, прин-
|
цип рівності і рівноправності громадян, принцип справедливості, принцип єдності прав і обов'язків, принцип взаємоповаги і взаємовідповідальності держави і особи, принципи природного права - права на життя, безпеку, свободу, власність, мир, соціальну захищеність тощо. Всі ці принципи і загальнолюдські цінності, які виражаються в нормах права і законодавства, об'єднують систему права в єдиний організм, в єдину узгоджену систему норм, правових інститутів і галузей.
Система права - це об'єктивно зумовлена внутрішня організація і структура права певної держави, яка виражає єдність і узгодженість юридичних норм та об'єктивний поділ їх на галузі, підгалузі та інститути відповідно до особливостей суспільних відносин.
У системи права багатьох країн світу входить не тільки така форма права як нормативно-правовий акт, але і правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правові договори, міжнародно-правові акти, норми релігійного і традиційного права.
Систему права потрібно відрізняти від системи законодавства, оскільки вони тісно взаємозв'язані. Система законодавства - більш вузьке поняття, в ньому виражаються правові норми, правові інститути, підгалузі і галузі права, а також принципи права. За своїм об'ємом законодавство включає, крім норм права, правові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття нормативно-правових актів, декларації, преамбули, програмні положення, механізм реалізації нормативних актів і норм права. Законодавство не ототожнюється з галузями, під-галузями і правовими інститутами, так як в закони можуть входити різні галузі права.
Поняття «законодавство» в теорії і практиці має два значення,- більш широке і вузьке. У вузькому значенні під законодавством розуміють тільки всі закони. В широкому - закони й інші підзаконні нормативно-правові акти. Широке значення цього поняття було обумовлено практичним впровадженням, потребами застосування нормативно-правових актів, а також великим об'ємом підзаконних нормативно-правових актів, які конкретизували закони.
У сучасному світі можна виділити такі системи права:
1) континентальна система права (в державах континентальної Європи);
|
|