дична сила нормативно-правових актів визначається політичною і юридичною силою, правомочністю суб'єктів (парламенту, уряду, Президента, референдуму тощо), які видають нормативні акти.
2) Вони мають офіційну назву (постанови, укази), передбачену в законах для тих чи інших державних органів.
3) Вони приймаються на підставі законів, повинні відповідати законам і направлені на виконання законів і Конституції. У зв'язку із цим вони підпорядковані законам і мають меншу юридичну силу ніж закони, тому і називаються підзаконними нормативними актами.
4) Нормативно-правові акти є загальнообов'язковими, офіційними юридичними документами для всього населення і посадових осіб, кого вони стосуються; вони конкретизують юридичні права і обов'язки громадян і посадових осіб.
5) Вони вступають у юридичну силу відповідно до законодавства і мають чинність в часі і просторі. Це є одна із форм права, на відміну від індивідуальних правових актів.
6) Ці акти охороняються державною владою від порушень як одна із форм писаного права.
Підзаконний нормативно-правовий акт - це письмовий офіційний юридичний документ, який видається окремими державними органами в межах їх компетенції на підставі закону (в межах закону і на його виконання), має державно-владний загальнообов'язковий характер для громадян і посадових осіб, конкретизує юридичні права і обов'язки суб'єктів правовідносин, охороняється державною владою від порушень і направлений на регулювання і охорону правовідносин і соціальних цінностей.
Підзаконних нормативно-правових актів дуже багато і їх можна класифікувати за суб'єктами видання і юридичною силою:
1) Укази і постанови Верховної Ради України, Президії;
2) Укази і розпорядження Президента;
3) Декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;
4) Накази, інструкції і положення міністерств і держ-комітетів;
5) Накази і розпорядження держадміністрації області, району, міста;
6) Акти колишнього Президента СРСР, Ради Мініст-