|
|
Правовідносини виникають і діють тоді, коли є два і більше суб'єкти суспільних відносин, між якими виникають права і обов'язки з приводу задоволення матеріальних і духовних потреб і інтересів зацікавлених сторін, які можуть бути врегульовані і не врегульовані законодавством.
Правовідносини - це такі суспільні відносини, що виникають між двома і більше суб'єктами на підставі різних форм права (звичаєвого, природного, державного, прецедентного, договірного), які є суб'єктами права, мають правосуб 'єктність (правоздатність і дієздатність) з приводу задоволення своїх матеріальних і духовних потреб і інтересів і між якими існує правовий зв 'язок у формі суб'єктивних прав, свобод і обов'язків, які підтримуються, охороняються і не забороняються державною владою або всім суспільством, і не суперечать принципам права, правової держави і громадянського суспільства.
Правовідносини виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів - дій і подій, на підставі виконання договірних зобов'язань, які не повинні суперечити чинній системі права і законодавства.
Правовідносини важко зрозуміти без розгляду структури правовідносин. В структуру правовідносин входять такі елементи: суб'єкти, об'єкти (матеріальні або духовні), зміст (юридичні права і обов'язки). Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні і юридичні особи, які повинні мати певні правові властивості - бути правоздатними, дієздатними і деліктоздатними.
Правоздатність - це здатність особи мати юридичні права і обов'язки. Вона наступає з моменту народження і втрачається зі смертю фізичної особи. Дієздатність — це здатність особи своїми діями набувати юридичні права і нести юридичні обов'язки. Вона виникає в повному об'ємі з дня повноліття - з 18 років, а якщо особи одружуються, то з дня одруження (з 17 років - для жінок і 18 років - для чоловіків). В окремих випадках шлюбний вік може бути зменшений на один рік. У різних правовідносинах і з різних галузях права дієздатність наступає з різного віку. Деліктоспроможність - це здатність особи нести юридичну відповідальність. Деліктоздатність не завжди збігається з дієздатністю.
Об'єктами правовідносин можуть бути матеріальні і духовні цінності. До матеріальних цінностей відносяться
|
засоби виробництва, майно, речі, гроші, цінні папери тощо. До духовних цінностей відносяться твори мистецтва, культури, життя, честь і гідність особи, авторські права, особистісні права, культурні і моральні права тощо. Об'єктами правовідносин можуть бути ті об'єкти, які знаходяться в цивільному товарообігу, а також діяльність і поведінка суб'єктів, яка не заборонена правом.
Зміст правовідносин. У зміст правовідносин входять юридичні або природні права і обов'язки учасників суспільних відносин. Крім того, спеціалісти розрізняють юридичний і фактичний зміст правовідносин. Ці сторони змісту правовідносин нерозривно пов'язані між собою. Фактичний зміст правовідносин виражає матеріальні або духовні цінності, потреби і інтереси суб'єктів правовідносин. Юридичний зміст складають суб'єктивні права і обов'язки учасників правовідносин. Ці суб'єктивні права і обов'язки, зазвичай закріплені в нормативно-правових актах і інших нормах права.
Для прикладу розглянемо найбільш розповсюджені правовідносини стосовно договору купівлі-продажу або оренди житлового приміщення. По договору купівлі-продажу в правовідносинах можна виділити такі елементи: суб'єкти - продавець і покупець; об'єктами правовідносин є майно, товари або інші цінності, які продає продавець і купує покупець; у зміст входять права і обов'язки продавця і покупця: продавець має право продавати майно (річ) і право вимагати гроші за вартість майна, його обов'язок продати доброякісне майно (річ) і видати його покупцеві після того, як заплачено за майно; покупець має право вимагати продаж якісного майна (речі) і видачі його після сплати грошей, обов'язок покупця - заплатити за вартість даного майна.
Види правовідносин. Правовідносини мають дуже різноманітний характер, і їх видів дуже багато:
1) залежно від врегульованості законодавством, вони можуть бути врегульовані законом (нормативним актом) і не врегульовані - природні правовідносини;
2) залежно від галузей права (предмета правового регулювання), вони можуть бути конституційні, адміністративні, цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, земельні, екологічні, кримінально-правові тощо;
3) в залежності від кількості суб'єктів, які беруть участь у правовідносинах, їх можна поділити на прос-
|
|
:
: