|
|
феодальної держави - феодальне і кріпосне право, в умовах буржуазної держави - буржуазне право. В умовах рабовласницького і феодального суспільства раби і кріпаки були позбавлені економічних та громадянських прав. Вони були безправні. В той же час пануючий клас мав усі необхідні права по відношенню до рабів і кріпаків. Правова нерівність у суб'єктивних правах між різними класами і соціальними верствами в цих суспільствах була закріплена в чинних тоді законах та різних нормативно-правових актах. Ця нерівність супроводжувалась насильством, пригнобленням, свавіллям рабовласників і феодалів до тих самих рабів і кріпаків. Ці та інші причини стали підґрунтям буржуазних революцій в країнах Європи і Америки, в результаті яких були юридично закріплені принципи 'рівності і рівноправності всіх громадян незалежно від їх соціального стану, походження, національності, раси, статі і відношення до релігії.
Таким чином, класова боротьба в усіх країнах велась за соціальні і природні права громадян, за право на свободу, за право на життя, здоров'я і безпеку, право на власність, право на рівність і рівноправ'я та інші права, що забезпечують повноцінну людську життєдіяльність.
З різних причин ще в середні віки і в останні століття юридична наука і суспільство втратили правильне уявлення про право, його суть, його характерні риси, соціальне призначення, функції, форми і зміст.
Юристи і філософи почали вивчати право давно, але, як правило, з яких-небудь одних позицій або підходів. Тому в XVII-XX століттях з'явилось багато різних концепцій і теорій про поняття і розуміння права. Серед них можна виділити: вузько-нормативний підхід до розуміння права, або позитивістський (позитивне право); історичну школу права; природну теорію права, в тому числі теорію відродженого природного права; моральну або етичну школи права; соціологічний підхід до права (соціологічна юриспруденція); психологічну теорію права; генетичний підхід до розуміння права; реалістичний і прагматичний підхід до права та інші вчення.
Для того, щоб розкрити поняття права, потрібно відмежувати його від інших аналогічних явищ. Такими аналогічними явищами є мораль і моральні норми, політика і політичні норми, інші соціальні норми, безправ'я, правопорушення, свавілля і гноблення тощо. Велика кіль-
|
кість теорій і підходів до розуміння права свідчать, що право - складне і багатогранне явище, яке однозначно розкрити і визначити важко. До його розуміння і визначення потрібно підходити з різних позицій. Розглянемо найбільш важливі підходи і відмінні риси цих явищ.
Нормативний підхід до розуміння права
Нормативний підхід до розуміння права практично виник давно, вже в стародавні часи і, фактично, із виникненням держави, але тоді концепцій права ще не було. Держава систематизувала і санкціонувала норми звичаєвого права і в стародавніх законах встановила, які діяння є забороненими, види покарань за правопорушення та злочини. В законах Хаммурапі (Вавилон), в Законах Ману (Індія) та інших законах вперше в письмовому вигляді були сформульовані норми права, які назвали законами. Всі ці закони були направлені на регулювання суспільних відносин, на охорону власності, життя і здоров'я людей, на регулювання економічних відносин (зобов'язальне, договірне право тощо). До виникнення держави, в родоплемінному суспільстві виникло та існувало звичаєве право, традиційне право. Звичаєве і традиційне право встановлювалось главою роду, радою старійшин, вождями племен або на загальних зборах всіх дорослих громадян чи воїнів.
Із виникненням держави всі ці інститути родоплемінної організації перестали існувати, і державна влада взяла на себе всі повноваження по встановленню загальних правил поведінки і діяльності. Держава почала видавати закони та інші нормативні акти. Держава почала управляти суспільством за допомогою законодавства.
Нормативний підхід до розуміння права широко розповсюдився в XVII-XX століттях, в тому числі і в колишньому СРСР. В СРСР держава відмінила (витіснила) звичаєве право та інші форми права і повністю перейшла на видання нормативно-правових актів.
З позицій нормативного підходу право розумілось і відрізнялось від інших соціальних норм (правил поведінки) такими ознаками:
1) право становить собою систему або сукупність норм (правил поведінки), які формально (в письмовій формі)
|
|
:
: