|
|
Характеристика форм державного правління
Форма державного правління - це організація вищих органів державної влади, характер і принципи їх взаємодії з іншими органами держави, з політичними партіями, громадськими організаціями, рухами, класами і соціальними групами.
За формами правління всі держави поділяють на дві великі групи: монархії і республіки. Монархія - це така форма правління, при якій повноваження верховної влади належать одній особі - королю, царю, султану, шаху, імператору і т. п. При такій формі правління вся вища законодавча, виконавча і судова влада належать монарху. Влада монарха передається, як правило, у спадщину (тобто існують династичні монархії).
Іноді монарх може обиратися. За свою державну діяльність монарх, як правило, ні перед ким не звітує і не несе юридичної відповідальності. Як правило, такі монархи відповідальні тільки перед Богом.
Всі монархії поділяються на абсолютні, деспотичні, тиранічні, обмежені, дуалістичні, теократичні, станово-представницькі. При абсолютній монархії влада монарха не обмежена і має всі характерні риси, які викладені у визначенні. Такі монархії були найбільш розповсюджені за доби рабовласництва і феодалізму. Сьогодні їх залишилось дуже мало, зокрема в Арабських Еміратах, Кувейті та ін.
У сучасний період найбільш поширеними є обмежені монархії. В кінці XX ст. їх нараховувалось близько 38, іноді їх називають парламентськими або конституційними. Вони характеризуються тим, що влада монарха обмежена парламентом або конституцією. За таких форм правління, монарх - глава держави, але він може суттєво впливати на законодавчу діяльність парламенту і на формування ним уряду. Іноді монархічна форма правління має формальний характер, існує як традиція. До обмежених монархій відносяться Іспанія, Швеція, Японія, які ще можна назвати конституційними монархіями. До парламентських монархій (умовно) можна віднести Англію, хоча вона має усну конституцію.
Дуалістична монархія - це така форма правління, за
10
|
якої монарх - глава держави, сам формує уряд і призначає прем'єр-міністра або в ній існує парламент. У такій монархії діє два вищих державних органи - монарх і уряд на чолі з прем'єр-міністром. У ній можуть існувати й інші вищі державні органи, зокрема судові.
Теократична монархія - це така форма правління, коли абсолютна влада релігійного лідера зливається з державною владою. Релігійний лідер є одночасно і главою держави. Наприклад, Ватикан, Тібет. Взагалі вважається, що істинно теократична монархія безпосередньо управляється Богом.
Станово-представницька монархія характерна тим, що порад з монархом - в якості глави держави існує який-не-будь дорадчий представницький орган певних класів або всього населення (сенат, сейм). До таких держав можна віднести Росію до 1917 р., Польщу в XVII-XVIII століттях.
Республіка - це така форма правління, при якій повноваження вищих державних органів здійснюють представницькі виборні органи. Республіки не мають монарха. В республіці вищі представницькі органи і їх вищі посадові особи обираються на певний строк. Вони періодично змінюються, переобираються. За свою діяльність вони звітують перед народом і несуть юридичну відповідальність (конституційну, кримінальну, цивільну, адміністративну і дисциплінарну).
Республіки як форми правління виникли й існували ще в стародавньому світі і мали, як правило, аристократичний характер (Спарта, Рим); в Афінах була аристократична і демократична республіки. У середні віки існували республіки-міста: Венеція, Генуя, Новгород та інші. В Україні відома козацька республіка (Запорізька Січ) в період національно-визвольної війни в XVII столітті, до об'єднання України з монархічною Росією.
Республіки як форми правління почали інтенсивно виникати після буржуазних революцій в XVII-XVIII століттях і є домінуючою формою правління в сучасний період. Нині всі республіки поділяються на три основних види: президентська республіка, напівпрезидентська (або змішана), парламентська. їх назви певною мірою умовні, разом із тим кожна з них має свою специфіку. Існували та існують і інші види республік: Радянська республіка, Народно-демократична республіка, Республіка Паризька комуна, ісламські республіки тощо.
|
|
:
: