рально відповідає за те, що хотіла заподіяти, що усвідомлено обрала, ао чого прагнула. Третє, що зумовлює відповідальність — осудність (рос, вменяемость), тобто усвідомлення того, що відбувається, яка передбачає можливість завдяки волі припинити негативну дію або підтримати позитивну. Неосудними (неосудність — рос. невменяемость) можуть бути божевільні, одурманені наркотиками або алкоголем люди. Проте, юридичний закон не визнає ані наркотичного, ані алкогольного дурману. Навпаки, коли скоюється злочин, удаване божевілля може бути обтяжливим чинником. Треба зазначити, що проблема осудності та пов'язана з нею проблема відповідальності досить складна й не вирішена остаточно.
Моральна відповідальність — явище складне, від неї неможливо ухилитися, сховатися й утекти. Вона чекає на людину зсередини та ззовні. Саме тому моральна свобода є не тільки найвищим добром й великою цінністю для людини, а й дечим, від чого людина біжить, лякаючись відповідальності.
Головний зміст будь-якого людського вибору, передусім, у діянні, яке стає можливим на його основі. Вектор свободи вибору й морального самовизначення спрямовує діяльність людини у цілісний і складний, сповнений суперечливих інтересів світ буття, де колена дія стає символом певної суб'єктивної позиції, демонстрації тієї або іншої системи моральних цінностей.
Розділ VII. Мораль та інші форми суспільного життя
Мораль, як форма культурного буття людини, має соціально-історичний характер. Норми моралі розвиваються та функціонують у загальному процесі становлення суспільної практики, яка обіймає весь спектр соціальних відносин. У просторі суспільної життєдіяльності формуються закономірності економічного, правничого, політичного, духовного життя. Мораль відзначається безпосередньою дотичністю до духовних витоків спілкування, до особливостей душевного світу людськості. Але, з огляду на соціально-історичну природу моралі, її культурні вияви невід'ємно приналежні до цілісного процесу суспільної практики.
Соціальне буття моралі характеризується її проникненням в усі сфери життєдіяльності людей. Моральні цінності постають своєрідним мірилом людських стосунків і вчинків у будь-якій соціально значущій діяльності.
В економіці, політиці, правничій сфері, у релігійній та художній галузях культури застосовуються поняття відповідальності, свободи, справедливості, обов'язково виникають ідеї та образи добра і зла. Засади людськості, такі як гідність, честь, свобода думки і життєвого вибору, є чинниками сенсу життя людини.
Осмислення суспільної дійсності з позицій моралі, історичні зміни її норм у контексті розвитку соціальної практики, багатоманітні погляди та досвід різних людей у сфері моралі — все це спонукало до накопичення й передачі моральної культури.
Формування усталених норм та уявлень, збагачення морального досвіду суспільства водночас сповнене драматизму, цілковито пов'язане з реальним становленням непростих су-
:
: