На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Інформація про книгу

Предмет: Конституційне право України (КПУ)

Опублікував: Bodik!

Номер книги: 005

Offline-версія
Завантаження книги на даний момент недоступне

Є питання?
З будь-якими питаннями звертайтесь:
polkaknig [at] gmail.com
Реклама


Реклама

Інформація
Кравченко В. В.: Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама  
 

Баннерная сеть Lux-BN



Интересные новости  
 
Сторінки 106 - 107
 
партій та громадських організацій. Подібна заборона стосується лише тих політичних партій і громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив Ті без­пеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної во­рожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров 'я населення. При цьому політична партія може бути заборонена за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України лише в судовому порядку.
Конституційні підстави щодо заборони діяльності політичних партій та громадських організацій в Україні також повністю узго­джуються з нормами міжнародного права. Так, ст. 20 Міжнародно­го пакту про громадянські та політичні права прямо вказує на те, що будь-яка пропаганда війни, будь-який виступ на користь націо­нальної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурю­вання до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинні бути заборонені законом.
Закріплений Конституцією України принцип ідеологічної ба­гатоманітності передбачає:
1.  Право кожної окремої людини, соціальних груп, політичних партій і громадських організацій безперешкодно розробляти тео­рії, ідеї щодо економічного, політичного, правового та іншого уст­рою України; пропагувати свої погляди через засоби масової ін­формації; здійснювати діяльність із втілення своїх ідеологічних концепцій у практичну сферу; за допомогою правових засобів за­хищати право на ідеологічну багатоманітність.
2.  Заборону надавати будь-якій ідеології загальнообов'язковий характер, визнання рівноправності всіх ідеологій.
3. Заборону цензури (ч. З ст. 15 Конституції України).
* # *
Конституційні засади соціальних відносин. Регулятивний вплив конституційної держави на соціальну сферу життєдіяльності суспільства передбачає законодавче регулювання найважливіших трудових і міжнаціональних відносин, а також питань сім'ї та шлюбу, охорони довкілля, життя і здоров'я людини, захисту прав споживача. Засади соціальних відносин отримали досить широке відображення в статтях Конституції України. Так, Конституція:
1. У повній відповідності із загальновизнаними нормами між-
народного права зафіксувала соціально-економічні права і свободи людини - право власності (ст. 41); право на свободу підприємни­цької діяльності; на захист прав споживачів (ст. 42); право на пра­цю (ст. 43); право на страйк (ст. 44); право на відпочинок (ст. 45); право на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47); право на достатній життєвий рівень (ст. 48); право на охорону здоров'я (ст. 49); право на безпечне для життя довкілля (ст. 50).
2. Визначила засади міжнаціональних відносин, закріпивши:
- принцип рівності всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі тощо (ч. 2 ст. 24);
основні напрямки державної політики у сфері міжнаціональних відносин. Так, згідно зі ст. 11 держава сприяє консолідації та розвит­кові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної са­мобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
3.  Встановила обов'язки держави щодо забезпечення екологіч­ної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи {ст. 16).
* * *
Конституційні засади духовно-культурних відносин. Право­ва держава, не втручаючись у внутрішній світ людини, забезпечує дотримання конституційних принципів, які дають можливість кож­ній людині користуватися духовно-культурними благами.
Так, закріплюючи статус української мови як державної, Консти­туція України (ст. 10) одночасно гарантує вільний розвиток, викорис­тання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Важливим елементом духовно-культурної сфери, основою роз­витку всієї системи духовно-культурних відносин є освіта. Освіта— це передумова розвитку всього суспільства: рівень освіченості на­селення значною мірою визначає економічні, політичні й соціальні відносини в суспільстві. Стаття 53 Конституції України гарантує кожній людині право на освіту. Доступність освіти забезпечується її фінансуванням із державного та місцевих бюджетів.
У сучасному демократичному суспільстві функціонує такий важ­ливий інститут духовно-культурної сфери, як релігія. Згідно з Конс­титуцією України (ст. 35) кожна людина має право на свободу сві­тогляду і віросповідання. Конституційна держава будує свої відно­сини з церквою на основі проголошення відокремлення церкви і релі­гійних організацій від держави, а школи - від церкви. Не втручаю-
106
107

Реклама