нормативне, (якщо такий обсяг є кількісно неви-значеним) та індивідуальне (якщо регулювання розраховане лише на одну конкретну життєву ситуацію). Індивідуальне правове регулювання здійснюється, наприклад, при застосуванні відносно визначених юридичних норм, коли існує можливість обрати на власний розсуд,— проте в межах норм — конкретний варіант поведінки.
Стадії правового регулювання
Обов'язкові:
1) моделювання (регламентування) суспільних відносин — шляхом загального програмування юридичних прав та обов'язків їх учасників;
2) виникнення суб'єктивних юридичних прав та обов'язків (правовідносин) у суб'єктів права;
3) реалізація суб'єктивних юридичних прав та обов'язків.
Факультативні:
2а) офіційне тлумачення правової норми;
26) застосування правової норми.
Сфери та межі правового регулювання
Сфера правового регулювання — це той соціальний простір, на який поширюється правове регулювання.
Види сфер і меж правового регулювання:
1) сфера можливого (потенційного) правового регулювання — ділянка суспільних відносин, яка в принципі може бути врегульована правом; її межі зумовлюються певними властивостями суспільних відносин, суб'єктів права, а також самих юридичних норм;
2) сфера необхідного правового регулювання — ділянка соціального простору, де потрібен вплив права як прояв дії соціальних закономірностей, потреб суспільства і держави. її межі зумовлюються загальносоціальними потребами та інтересами керівної частини суспільства, які відображає держава;
3) сфера законодавчого (легального) регулювання — ділянка соціального простору, фактично регламентована правовими нормами; межами даної сфери виступають основні принципи відповідної правової системи;
154
:
: