дичній забороненості, у невідповідності вчинку юридичним приписам. Таке діяння може бути виражене як у активних (якщо суб'єкт недотримується забороняючих норм), так і в пасивних діях (якщо суб'єкт не виконує зобов'язальні норми);
суб'єктивна сторона — певне психологічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Таке ставлення відображається поняттям вини.
Види (форми) вини:
умисел:
прямий умисел — суб'єкт усвідомлює протипра-вність свого діяння, передбачає і бажає настання його негативних наслідків;
непрямий умисел — суб'єкт усвідомлює проти-правність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до можливості їх настання;
необережність:
протиправна самовпевненість — суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, проте сподівається, що вони все ж таки не виникнуть;
протиправна недбалість — суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання його негативних наслідків, хоча відповідно до рівня свого розвитку може і мусить це передбачити.
Порушення припису юридичної норми, вчинене без вини, відображається поняттям правової аномалії,.
Види правопорушень (за ступенем суспільної або особистісної шкідливості):
- проступки (шкідливі правопорушення);
- злочини (небезпечні правопорушення). Злочин — вчинене винно суспільно небезпечне
діяння (дія або бездіяльність), заборонене кримінальним законом під загрозою покарання.
Види проступків:
конституційне правопорушення — завдає шкоди державному ладу, його об'єктом виступають закріплені Конституцією порядок організації та діяльності органів державної влади, форма прав-
6* 147
:
: