На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 144 - 145
 
Неофіційне тлумачення це тлумачення правової норми, що здійснюється будь-яким суб'­єктом і не є формально-обов'язковим. За рівнем компетентності, обґрунтованості неофіційне тлумачення правових норм поділяється на доктри-нальне (науково обґрунтоване тлумачення вче­них), професійне (тлумачення юристів-практи-ків), буденне (тлумачення неюристів).
2. Інтерпретаційно-правові акти
Якщо офіційне тлумачення є, за сферою його дії, загальним (нормативним), воно завжди вира­жається в самостійному спеціальному (юридично­му) документі — інтерпретаційно-правовому акті. Якщо ж тлумачення є індивідуальним (казуаль­ним), тоді воно може включатися, «вписуватися» у відповідний правозастосовний акт, викладатись у його мотивувальній частині або ж фіксуватися в окремому документі (наприклад, у письмовій від­повіді компетентного органу на запит зацікавлено­го суб'єкта про те, як правильно слід розуміти за­кон стосовно конкретної життєвої ситуації).
Інтерпретаційно-правовий акт (акт офіційного тлумачення правової норми) це спосіб зовніш­нього прояву встановленого компетентними орга­нами формально-обов'язкового правила розуміння змісту юридичної норми.
Види інтерпретаційно-правових актів:
1)  за «авторством» норми, яка є предметом тлу­мачення,акти автентичного тлумачення; ак­ти делегованого (легального) тлумачення;
2)  за суб'єктами тлумачення акти тлу­мачення державних органів (органів державної влади, управління, суду, прокуратури та ін.); ак­ти тлумачення уповноважених органів гро­мадських об'єднань;
3)  за сферою дії нормативні (загальні), ка­зуальні (індивідуальні);
4)  за галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться,—^ акти тлумачення норм кон-
ституційного, адміністративного, цивільного, кримінального права та ін.;
5)  за структурним елементом норми, яка тлума­читься,акти тлумачення гіпотези, акти тлу­мачення диспозиції, акти тлумачення санкції;
6)  за формою зовнішнього виразу письмові, усні (тільки казуальні);
7)  за юридичною формою постанови, роз'яс­нення, ухвали та ін.
Юридичні властивості інтерпретаційно-право­вих актів:
-  формальна обов'язковість (загальна або інди­відуальна) для адресатів застосування і реалізації інтерпретованої норми;
-  закріплення в таких актах правил розуміння норми (а не правил фізичної поведінки);
-  можливість їх прийняття лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами;
-  наявність (поряд із властивими нормативно-правовим актам) спеціальних письмових форм їх виразу: роз'яснень, інструктивних листів та ін.;
-  не тільки пряма їх дія в часі, а й, звичайно, зворотна дія.
Тема 20
Юридична відповідальність
за правопорушення
Усі попередні теми третьої частини курсу були присвячені висвітленню нормальних, позитивних, бажаних юридичних явищ і процесів. Проте, як ві­домо, в ряді випадків у таких процесах — зокрема, в реалізації та застосуванні юридичних норм — трапляються відхилення. Загальнотеоретичній ха­рактеристиці таких «збоїв» (їх сутності, причин та юридичних наслідків) і присвячено дану тему.
Вага знань з цього питання досить різноплано­ва. Зокрема, такі знання допомагають більш чітко відрізнити юридично дозволену, правомірну по-
б 1—445                                                                                                145
144

Реклама
 

тИЦ и PR