На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 134 - 135
 
том, серцевиною змісту празозастосовної діяль­ності;
-  правозастосування становить собою юридич­но значущу діяльність ще й тому, що відбувається воно тільки на підставі юридичних норм і в поряд­ку, передбаченому ними;
-  це своєрідний процес (процедура), який рег­ламентований спеціальними (процедурно-процесу­альними) нормами і складається з певних послідов­них стадій;
-  підпорядковується певним загальним вимогам, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність;
-   інтелектуально-юридичні результати право­застосування, тобто відповідні владні рішення, фіксуються, проявляються зовні у певній вста­новленій законодавством формі — в актах засто­сування права (правозастосовних актах).
2. Правозастосовні акти
Акт застосування правової норми це спосіб зовнішнього прояву формально обов'язкового пра­вила поведінки індивідуального характеру, яке підтверджує, встановлює, змінює або скасовує юридичні права й обов'язки персоніфікованих суб'єктів у конкретній життєвій ситуації.
Юридичні властивості правозастосовних актів:
-  можуть прийматися будь-якими органами держави;
-  є формально обов'язковими щодо персональ­но визначених суб'єктів;
-  вміщують індивідуальні приписи (веління), розраховані на врегулювання лише окремого, кон­кретного випадку (відношення), тому їх юридична чинність вичерпується одноразовою реалізацією;
-  не можуть мати зворотної дії в часі;
-  можуть мати письмову, усну або конклюдент-ну (тобто у вигляді фізичних волевиявних дій) форми зовнішнього прояву.
Види правозастосовних актів:
1)  за суб'єктами прийняття акти глави держави, акти органів державної законодавчої влади, виконавчої влади, суду, контрольно-на­глядових органів, акти уповноважених держа­вою органів громадських об'єднань;
2)  за галузевою приналежністю застосованої норми цивільно-правові, адміністративно-правові, кримінально-правові та інші;
3)  за юридичною формою постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, ухвали, про­тести, подання, висновки тощо;
4)  за соціальною функцією у правовому регулю­ванні регулятивні, охоронні;
5)  залежно від елемента правової норми, яка застосовується,акти застосування диспо­зиції норми, акти застосування санкції норми;
6)  за характером індивідуальних велінь (при­писів) уповноважу вальні, зобов'язальні, забо­роняючі;
7)  за характером юридичних наслідків пра-воконстатуючі (правопідтверджувальні), пра-вовстановлювальні, право змінюючі, правопри-пиняючі;
8)  за формою зовнішнього прояву письмові, усні, конклюдентні (діяльнісні).
3. Загальна характеристика правозастосовної діяльності
Вимоги правильного застосування правових норм: законність — прийняття правозастосовного рі­шення тільки:
а)  в межах компетенції, тобто повноважень, за­кріплених у законі;
б)  на підставах, передбачених у гіпотезі засто­совуваної норми;
в)  за процедурою, встановленою законом;
г)  у цілковитій відповідності зі змістом закону;
д)  у передбаченій законом формі; обґрунтованість — прийняття правозастосовно-
135
134

Реклама
 

тИЦ и PR