На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 130 - 131
 
3. Загальна характеристика законності та правопорядку
Законність це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним норма­тивно-правовим актам держави, який утворюєть­ся в результаті їх неухильного здійснення всіма суб'єктами права.
Соціальна сутність законності — це узгод­жування певних реальних суспільних відносин з їх законодавчими моделями, інакше кажучи, розпо­всюдження «панування» волі законодавця на всю територію держави, на все суспільство.
Основні принципи законності у державі со­ціально-демократичної орієнтації:
-   єдність — однаковість нормативно-правово­го регулювання на всій території країни; то­тожність застосування юридичних норм щодо всіх однойменних суб'єктів права;
соціально-демократична доцільність відповідність закону цілям забезпечення прав лю­дини і прав нації (народу), соціальної демократії і прогресивного розвитку суспільства; необхідність вибору в межах закону найбільш ефективного (оп­тимального) засобу досягнення мети закону;
реальність — забезпеченість законності дієвими, досконалими гарантіями.
Наслідком законності є встановлення в суспіль­ному житті правопорядку.
Правопорядок це режим (стан) упорядкова­ності, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності.
4. Загальносоціальні гарантії законності
Гарантії законності це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджу­ється, охороняється і, в разі порушення, віднов­люється законність. Види загальносоціальних га­рантій законності: економічні, політичні, ідео­логічні.
130
Розглянемо докладніше лише останню групу га­рантій, зокрема правову культуру особи.
Правова культура це така властивість осо­би, яка характеризується загальною повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх здійснювати, а також активною пра­вомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях.
Правове виховання це цілеспрямована діяль­ність державних органів, громадських об'єднань і трудових колективів, а також інших суб'єктів щодо формування у громадян і службових осіб ви­сокої правової культури.
Засоби правового виховання: правове навчан­ня (зокрема юридичний всеобуч); правова пропа­ганда; юридична практика державних органів та інших організацій; правомірна поведінка грома­дян, їх особиста участь у здійсненні та охороні юридичних норм; самовиховання.
Юридичний всеобуч це єдина загальнодер­жавна система вивчення законодавства, яка охоплює всі верстви населення і всіх державних службовців.
Крім загальносоціальних гарантій законності, існують також гарантії спеціально-соціальні, зок­рема юридичні.
5. Юридичні гарантії законності
Юридичні гарантії законності це передба­чені законом спеціальні засоби впровадження охо­рони і, в разі порушення, відновлення законності.
Види юридичних гарантій законності:
1)  за найближчими цілями превентивні, або попереджувальні, (спрямовані на запобігання правопорушенням); відновлювальні (спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслід­ків правопорушень);
2)  за суб'єктами застосування гарантій парламентські, президентські, судові, проку­рорські, муніципальні, адміністративні (управ­лінські), контрольні;
5*
131

Реклама
 

тИЦ и PR