Елементи правової норми (обов'язкові) — диспозиція, гіпотеза, санкція.
Диспозиція — це частина норми, в якій зазначаються права або обов'язки суб'єктів. Це — центральна, основна частина юридичної норми, яка власне і вказує, описує дозволену (можливу), обов'язкову (несолідну) й заборонену (неприпустиму) поведінку суб'єкта. ■}
Гіпотеза — частина норми, в якій зазначаються умови, обставини, з настанням котрих можна чи необхідно здійснювати її диспозицію. Ці обставини відображаються спеціальним поняттям «юридичні факти». Призначення гіпотези — визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.
Санкція — частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі невиконання, порушення її диспозиції. Призначення санкції — забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми.
Факультативний елемент юридичної норми — заохочення. Це — частина норми, в якій зазначаються певні цінності, блага. їх може отримати суб'єкт у разі добровільного здійснення ним диспозиції.
Види диспозицій, гіпотез, санкцій:
1) за складом — прості і складні;
2) за ступенем визначеності змісту — абсолютно визначені і відносно визначені (зокрема, оцінні, альтернативні).
Крім того, санкції поділяються на каральні (штрафні) й відновлювальні.
3. Норма права і стаття закону
Форма викладу норм у статтях нормативно-правових актів:
1) за рівнем узагальнення — казуїстична (зміст норми розкривається індивідуалізованими поняттями, шляхом переліку певних фактів, випадків, дій, ознак та ін.), абстрактна (зміст норми розкривається неіндивідуалізованими поняттями);
:
: