На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 110 - 111
 
ним чинності (тобто на нові факти) і б) виникли до набрання ним чинності, але продовжують існува­ти, тривають і після того (тобто на триваючі «старі» факти), проте поширюється на останні тільки з моменту набрання ним чинності.
Зворотна дія. Нормативно-правовий акт поши­рюється на факти, які виникли до набрання ним чинності (старі факти), але вже з моменту їх ви­никнення, тобто відбувається перегляд, коригуван­ня попередніх рішень щодо таких фактів вже за новим нормативно-правовим актом.
Переживаюча дія. Новий нормативно-правовий акт поширюється тільки на нові факти, а на старі факти, що тривають, (тобто факти, які виникли до набрання ним чинності і не припинили свого існу­вання) продовжує діяти попередній нормативно-правовий акт.
Пряму дію в часі мають завжди і всі норматив­но-правові акти, зворотну і переживаючу — тіль­ки у випадках, спеціально передбачених законодав­ством (оскільки загальний принцип полягає у то­му, що закон зворотної та переживаючої дії немає). Причому характеристики прямої, а іноді й зворот­ної дії стосуються тільки нового нормативно-право­вого акта, а переживаючої дії — лише попередньо­го, «старого» акта.
в)  Зупинення чинності нормативно-правових актів
Зупинення (призупинення) чинності норма­тивно-правового акта — це, так би мовити, тимча­сова, «неостаточна» перерва його темпоральної дії, яка зумовлюється певними обставинами й здійсню­ється у порядку, що передбачений законодавством. Гі слід відрізняти від припинення (або, інакше сказати, скасування) чинності такого акта, тобто вже остаточної втрати ним юридичної сили.
г)  Припинення чинності нормативно-право­вих актів
Чинність нормативно-правових актів припи­няється внаслідок:
- перебігу строку, на який було передбачено чинність акта;
110
-  перебігу подій (ситуацій, станів), з існуван­ням яких офіційно пов'язувалась чинність акта;
-  скасування акта тим органом, який його прийняв, або вищим від нього органом;
-  прийняття з цього ж питання іншого (нового) нормативного акта тим самим органом;
-   офіційного визнання акта незаконним, недійсним (нечинним) шляхом певної, встановле­ної законом судової процедури.
Б. Чинність у просторі
Просторова (територіальна) чинність норма­тивно-правових актів характеризується обсягом того фізичного простору, у межах якого на відпо­відних суб'єктів права поширюється формальна обов'язковість таких актів (а точніше — обов'яз­ковість юридичних норм, що закріплені в них).
Дане явище залежить насамперед від того, як ро­зуміти поняття цього простору (території держави). В Україні інтерпретація зазначеного поняття нині значною мірою легалізована, офіційно внормована Законом України «Про державний кордон» від 7 ли­стопада 1991 р. У ст. 1 цього Закону передбачено, що державним кордоном України є лінія і верти­кальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору. У цьому самому законі визначено, які води належать до територіального моря України та до її внутрішніх вод (ст. 5, 6).
Територією держави, на яку поширюється чин­ність її законів, також вважають територію по­сольств, консульств, торговельних представництв, місій за кордоном, територію літаків, які знахо­дяться за межами держави, територію торгових ко­раблів у відкритому морі (океані), а також військо­вих кораблів, що перебувають за кордоном.
За міжнародними (зокрема, міждержавними) угодами можуть передбачатись ситуації, коли на території даної держави може застосовуватись за­кон іншої держави. Зокрема щодо України, це встановлено низкою її угод з Російською Федера­цією або ж угод, укладених у рамках Співдруж-
111

Реклама
 

тИЦ и PR