Стр. 104 - 105 || Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 104 - 105



	(схвалення і загальнообов'язкове забезпечення не-юридичних правил поведінки, що існували раніше). 2. Форми права Оскільки юридичні норми мають стати відомими тим учасникам суспільного життя, поведінку, діяльність котрих покликані регулювати, вони повинні бути певним чином проявлені зовні, об'єктивовані, тобто виражені у певних матеріальних «джерелах». Ці джерела юридичних норм відображаються поняттям форма права. Форма права — це спосіб внутрішньої організації, а також зовнішнього прояву правових норм, який засвідчує їх державну загальнообов'язковість. Відповідно розрізняють внутрішню форму норми права — спосіб внутрішньої організації змісту норми (тобто її структуру) і зовнішню — спосіб її об'єктивізації, зовнішнього прояву, матеріальної фіксації. *Види зовнішніх форм (джерел) права:* - правовий звичай — санкціоноване (забезпечуване) державою звичаєве правило поведінки загального характеру; - правовий прецедент — об'єктивоване (виражене зовні) рішення органу держави в конкретній справі, якому надається формальна обов'язковість при вирішенні наступних аналогічних справ; - нормативно-правовий договір — об'єктивоване формально обов'язкове правило поведінки загального характеру, яке встановлене за взаємною домовленістю кількох суб'єктів і забезпечується державою; - нормативно-правовий акт — письмовий документ компетентного органу держави, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру. Зв'язок між типом права і формою права: - зовнішня форма права визначається, зумовлюється насамперед його історичним типом; - крім типу права, на його зовнішню форму впливають також інші соціальні явища, чинники (внутрішньосуспільна ситуація, історичні, націо- 104	нальні, культурні традиції, рівень політичної і правової культури, стан правосвідомості, юридичної науки тощо), тому у кожному типі права використовуються зазвичай декілька його форм; - у кожному типі права існує найбільш поширена, основна його форма; - форма права здатна впливати певною мірою на тип права, тобто на його соціальну сутність. Нормативно-правовий акт — основна форма права соціально-демократичної орієнтації. Поширеність нормативно-правових актів пояснюється незаперечними перевагами такого способу вираження юридичних норм саме з точки зору загальнолюдських правових принципів, які поступово впроваджуються у право соціально-демократичної орієнтації. До таких переваг, зокрема, належать можливості: - найбільш чітко, ясно, однозначно формулювати зміст юридичних прав і обов'язків; - якнайшвидше довести до відома адресатів юридичної норми її зміст; - забезпечити сприятливі умови для швидкого відшкодування потрібної норми права; - створити умови для правильного, адекватного розуміння адресатом норми її істинного змісту; - оперативно змінювати чи скасовувати юридичну норму; - здійснювати впорядкування, погодження, систематизацію численних норм права. 3. Правотворчість держав соціально-демократичної орієнтації У перехідній державі соціально-демократичної орієнтації в процесі правотворчості мають бути вироблені такі юридичні норми, які максимально відповідали б вищенаведеним загальнолюдським принципам права. Для цього сама правотворча діяльність повинна підпорядковуватися певним керівним засадам, принципам.
		105

Реклама