|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ознаки, які відрізняють норми права від інших
соціальних норм
у соціально неоднорідному суспільстві:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;
як правило, формально визначені за змістом;
мають цілком визначені форми зовнішнього виразу;
мають точно визначені межі дії, чинності;
забезпечуються, крім інших засобів, ще й державним примусом.
|
виражені не тільки через права й обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла;
у багатьох випадках позбавлені формальної визначеності;
можуть виражатися у будь-яких, не завжди фіксованих формах;
не завжди мають точно визначені межі дії;
забезпечуються тільки звичкою, внутрішнім переконанням, мораль
|
|
|
|
Норми права
виникають, коли формується держава;
встановлюються або санкціонуються державою;
виражають волю домінуючої частини суспільства;
утворюють внутрішньо погоджену цілісність, єдність, тобто систему;
існують лише як одна (єдина) система норм у суспільстві.
|
Інші соціальні норми
існують у будь-якому суспільстві;
встановлюються або санкціонуються іншими суб'єктами суспільства;
виражають волю різних частин суспільства;
можуть не бути внутрішньо погодженими, не мати властивостей системи;
існують у вигляді кількох відносно самостійних систем нормативного регулювання.
|
|
|
|
ним, громадським впливом та іншими позадер-жавними засобами.
інтуїція, сумління, переконання, вірування та ін.), явища природи (біоенергетичні фактори, фізіологічні потреби, інстинкти, вроджені рефлекси та ін.).
|
|
|
|
зіологічні (біологічні), медичні, екологічні, агрономічні. Зачіпаючи у багатьох випадках інтереси людей, їхніх груп, об'єднань, тобто набуваючи певного соціального значення, вони нерідко «озброюються» відповідними засобами соціального контролю й забезпечення, а отже, функціонують як соціальні норми.
Від різноманітних правил фізичної поведінки (вчинків) слід відрізняти правила інтелектуальної (розумової, теоретичної, духовної) діяльності, наприклад, правила логіки, математики, аутопсихо-тренінгу (медитації) тощо.
Нарешті, слід враховувати і те, що на поведінку людини, діяльність інших суб'єктів суспільного життя впливають не тільки (а зрештою, і не тільки) різноманітні соціальні норми, але й ненормативні регулятори, зокрема певні соціально-психологічні явища (громадська думка, «атмосфера» та ін.), індивідуально-психологічні явища (почуття, підсвідомість,
|
|
|
|
2. Об'єктивне юридичне право та правосвідомість
Як зазначалось, формально-обов'язкові норми держави, система яких утворює об'єктивне юридичне право, є результатом цілеспрямованої, свідомої діяльності держави, певних її органів. Отже, безпосереднім, найближчим джерелом правил поведінки, що встановлює держава, є свідомість осіб, які входять до складу її відповідних органів, тобто погляди, уявлення цих людей щодо цілей, змісту і форми таких правил. Тому така свідомість якраз і вважається юридичною, «правовою» свідомістю.
Вона, безперечно, властива не тільки «авторам» юридичних норм, а й усім людям, які так чи інак-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: