Стр. 60 - 61 || Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 60 - 61



	2. Загальна характеристика апарату та органів держави Органи держави, як правило, утворюють єдину внутрішньо узгоджену систему, яку, зважаючи на її специфіку у механізмі держави в цілому, слід відобразити окремим, спеціальним поняттям — «апарат держави» («державний апарат»). Апарат держави (державний апарат) — це система всіх органів держави, які виконують її завдання та функції. Орган держави — це структурно організований колектив державних службовців (або один державний службовець), котрі наділені владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і функцій держави. Види органів держави розрізняються: 1) за місцем у системі державного апарату: а) первинні — створюються шляхом прямого волевиявлення всього (або певної частини) населення й уособлюють суверенітет держави; б) вторинні — всі інші органи, які створюються первинними, походять від них, їм підзвітні; 2) за змістом або напрямком державної діяльності: а) органи законодавчої влади', б) глава держави; в) органи державного управління (виконавчої влади); г) судові органи; д) органи контрольно-наглядові; 3) за способом утворення: а) виборні; б) призначувані; в) ті, що успадковуються; 4) за часом функціонування: а) постійні; б) тимчасові; 5) *за складом:* а) одноособові; б) колегіальні; 6) за територією, на яку поширюються їхні повноваження: а) загальні (центральні); б) місцеві (локальні). До державних органів долучаються органи місцевого самоврядування, які на локальному рівні виконують переважно юридичними засобами низку владних функцій, хоча формально вони не вважаються офіційними представниками (органами) держави. Це так звані муніципальні органи. 60	Первинні муніципальні органи утворюються (обираються) громадянами, що проживають у межах певної адміністративно-територіальної одиниці (тобто певною територіальною спільністю). Вони теж тією чи іншою мірою задіюються до виконання державних завдань і функцій. 3. Принципи і риси апарату держав соціально-демократичної орієнтації. Його склад Апарат держав соціально-демократичної орієнтації: - виражає і виконує волю більшості населення {принцип демократизму); - визнає, допомагає здійснювати, охороняє й захищає основні права людини (принцип гуманізму); - забезпечує згоду, консенсус між різними частинами суспільства, баланс різноманітних інтересів (принцип соціально-політичної справедливості); - визнає і рівною мірою сприяє здійсненню, охороні та захисту основних прав титульної (корінної) нації та всіх інших націй, що живуть у даній державі (принцип національної рівноправності); - свою діяльність спрямовує на виконання законів, здійснює на підставі законів і в порядку, ними передбаченому (принцип законності); - будується на основі єдності й незалежності державної влади як єдиного носія та виразника суверенітету народу (нації), його права на самовизначення (принцип суверенності державної влади); - розподіляє основні функціональні напрямки діяльності (нормотворчість, законовиконання, судочинство, нагляд і контроль) між відповідними спеціалізованими системами органів (принцип розподілу влади); - у своїй діяльності основну роль відводить організаційним та виховним методам; методи примусу мають відносно другорядне, допоміжне значення (принцип ненасильства); - свої функції виконує із залученням до співпраці муніципальних органів та різноманітних громадських об'єднань (принцип громадськості).
		61

Реклама