На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.— 176 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 16 - 17
 
Американська конвенція про права людини (ОАД, Коста-Ріка, 1969 р.). б) Міжнародні органи:
Міжамериканська комісія з прав людини; Міжамериканський суд з прав людини.
Африка
а)  Міжнародно-правові акти, документи:
Африканська хартія прав людини і народів (прийнята Організацією африканської єдності (ОАЄ), до складу якої входить ЗО держав, у м. Бан-джулі (Гамбія) 1981 р.).
б)  Міжнародні органи:
Африканська комісія з прав людини і народів.
Отже, сучасна практика свідчить про інтенсифі­кацію процесу міжнародного визнання і забезпе­чення основних прав людини, що, безперечно, має гуманістичне, прогресивне значення.
5. Основні тенденції розвитку прав людини
До таких тенденцій належать:
-  все ширше запровадження у суспільну свідо­мість уявлення про те, що саме людина є первин­ним, головним суб'єктом права;
-  дедалі ширше запровадження у свідомість суспільства розуміння прав людини як соціально-історичного явища;
-  розповсюдження принципу правової рівності на все більше коло людей;
-  збільшення «каталога» прав людини (як ре­зультат зростання їхніх потреб), якому, проте, не завжди відповідають реальні можливості задово­лення деяких прав (тобто у ряді випадків права людини фіксуються у законодавстві «достроково», « випереджувально »;
-  зростання кількості країн, які допускають наддержавний (міжнародний) контроль за станом дотримання прав людини.
Внаслідок того, що після Другої світової війни права людини- наст-уцрво переставали бути лише внутрішньою сгір&йоїо; держав, виникла, утверджу-
16                : ,' Г,;',;'1 . 'о
ється та набуває дедалі більшого поширення ідея ут­ворення нового міжнародного правового порядку. Серед найважливіших його рис слід відзначити такі:
-  універсалізація концепції прав людини, по­ширення її на дедалі більшу кількість держав;
-   поширення примату, верховенства норм мі­жнародного права щодо норм внутрішньодержав­ного законодавства з питань прав людини;
-  об'єктивна поінформованість світової громад­ськості про стан дотримання прав людини у різних країнах;
-  утворення і розгортання діяльності неурядо­вих (громадських та інших) організацій із захисту прав людини, їх державна підтримка;
-  підвищення ефективності міжнародних конт­рольних механізмів щодо захисту прав людини.
Яскравим проявом наведених тенденцій стала друга Всесвітня конференція з прав людини, орга­нізована ООН у Відні в червні 1993 р. (перша така конференція відбувалася під егідою цієї організа­ції 1968 р. в Тегерані). У Віденській конференції, що проходила під девізом «Права людини: знати їх, вимагати їх, захищати їх», взяли участь деле­гації на чолі з міністрами закордонних справ май­же 140 держав, у тому числі й України.
Зазначені тенденції, гадаємо, повинні врахову­ватись при загальній оцінці стану законодавства су­часної України з питань прав людини і громадяни­на та при підготовці відповідних законодавчих про­позицій. У цьому, мабуть, полягає один із шляхів забезпечення наукової обґрунтованості становлення сучасної цивілізованої, гуманної правової системи в Україні.
6. Основні права дитини
Люди у віці до 18 років за міжнародно-правови­ми критеріями є неповнолітні і тому належать до категорії «дітей» (ст. І Конвеятггї^ро права дити­ни, прийнятої ООН у 1989Яйм©ЧН) років до того ООН проголосила Декларй^ЙЛІЯйрСжтини).
17

Реклама
 

тИЦ и PR
     


Законодавство в історії : Журнали 'Право України' : Опорні конспекти : Реферати : Юридичні словники