ших так званих постсоціалістичних держав) видасться вагомим підтвердженням низки висловлених у посібнику положень: згадаймо, наприклад, конституційні настанови про те, що Україна є «демократична, соціальна, правова держава»; що у ній «визнається і діє принцип верховенства права»; що права і свободи людини «визначають зміст і спрямованість діяльності держави», а утвердження і забезпечення цих прав і свобод є її «головним обов'язком» (ст. 1, 3, 8 Конституції України).
Навряд чи є випадковістю і те, що чимало принципових, методологічно значущих уявлень, які містились у попередніх виданнях посібника, згодом було сприйнято і так або інакше відтворено у деяких інших вітчизняних підручниках і посібниках для студентів вищих юридичних навчальних закладів, учнів середніх шкіл, абітурієнтів, а також у довідкових та енциклопедичних виданнях.
Тому-то й у нинішньому (п'ятому) виданні посібника збережено його базові засади і концепції. Зміни ж та уточнення, зроблені у ньому, спрямовано головним чином на підвищення рівня узагальненості наукових положень — зокрема шляхом вилучення конкретно-історичної інформації, котра торкається лише однієї держави чи однієї правової системи. Задля полегшення сприйняття та засвоєння студентами навчального матеріалу значно урізноманітнено графічно-шрифтове оформлення дефініцій понять, опису ознак та класифікацій державно-правових явищ.
Автор, як і раніше, буде вдячний читачам за будь-які критично-конструктивні зауваження і рекомендації, спрямовані на наукове й методичне поліпшення цієї праці, їх, можливо, вдасться врахувати при підготовці академічного курсу загальної теорії права та держави. З огляду на такий намір, дане видання посібника також залишається, до певної міри, однією із «ескізних» спроб.
:
: